Организация работы кафе или ресторана (укр.)

В даній статі наводяться приклади організації роботи кафе або невеликого ресторану, а саме, юридичні аспекти здійснення господарської діяльності по наданню послуг харчування (бар, ресторан) з метою оптимізації оподаткування та організації управління зазначеною діяльністю.

 

1. Приміщення.

Здійснення господарської діяльності по наданню послуг харчування має відбуватися в приміщенні, придатному для цього.

По-перше, таке приміщення повинно бути нежитловим, здійснення такої діяльності в приміщенні жилого фонду не дозволяється.

По-друге, приміщення має відповідати протипожежним та санітарним нормам, які полягають в вимогах щодо технічного стану приміщення. Тому, перед тим як прийняти рішення про оренду або придбання приміщення, слід впевнитися щодо відповідності приміщення протипожежним та санітарним нормам, а також щодо існування обмежень при роботі закладу.

По-третє, у випадку, якщо приміщення знаходиться в жилому будинку, слід звернути увагу на технічний стан приміщення щодо звукоізоляції. Порушення прав власників сусідніх приміщень, що мешкають в будинку на спокій може привести до адміністративної відповідальності та позовів з боку мешканців будинку с подальшим закриттям закладу.

Слід пам’ятати, що згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків заборонено:

- зберігати вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети;

- голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години;

- проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні  цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити  мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку  про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм;

- утримувати на балконах і лоджіях тварин, зокрема птицю, і бджіл.

 

2. Види діяльності за КВЕД-2010, які буде здійснювати суб’єкт господарювання в закладі:

- 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Цей клас включає послуги з надання харчування споживачам, незалежно від того, чи їх подають у спеціалізованих місцях громадського харчування або в ресторанах самообслуговування, чи їх споживають у приміщенні, забирають із собою або замовляють додому. До цього класу також відносять приготування та подачу їжі для негайного споживання з автомобілів або пересувних вагончиків.

- 56.21 Постачання готових страв для подій.

Цей клас включає надання споживачеві послуг із кейтерингу на договірних умовах із доставкою страв у місця, визначені споживачем, із приводу особливої події.

- 56.29 Постачання інших готових страв.

Цей клас включає надання послуг промислового кейтерингу, тобто послуги з надання харчування, засновані на договірних умовах зі споживачем протягом визначеного періоду часу.

Цей клас також включає постачання їжі спортивним та іншим установам на основі концесії. Їжу зазвичай готують у головному підрозділі.

- 56.30 Обслуговування напоями.

Цей клас включає приготування і обслуговування напоями для негайного споживання на місці. 

Таким чином, враховую наведені вище види діяльності, слід визначити два основних напрями діяльності закладу: діяльність з приготування і обслуговування напоями для негайного споживання на місці, в т.ч. алкогольними, (діяльність бару) та діяльність з надання харчування споживачам (діяльність ресторану).

 

3. Діяльність Бару.

Згідно з ч. 11 ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», роздрібна торгівля  алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами  може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно п. 3 ст. 291.5.1 Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку субєкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, повязаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

З наведених вище норм випливає, що діяльність бару з продажу алкогольних напоїв може здійснювати будь-який  осподарювання, в т.ч. фізична особа-підприємець, яка здійснює свою діяльність на загальній системі оподаткування та отримала ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.


Порядок отримання ліцензії та ліцензійні умови.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями  видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби.

Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі.

У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого субєкт господарювання має намір одержати ліцензію - роздрібна торгівля алкогольними напоями.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що  знаходиться у місці торгівлі.

Для одержання ліцензії субєкт підприємницької діяльності подає до відповідної податкової інспекції такі документи:

а) заяву на одержання ліцензії;

б) юридичні особи - виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

в) довідку державної податкової інспекції про взяття на облік юридичної особи;

г) копію документа про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів, засвідчену підписом керівника і печаткою підприємства, у разі використання товарно-касових книг - довідку відповідного фінансового органу про реєстрацію товарно-касової книги. Фізичними особами, які проводять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, пред'являється книга обліку доходів і витрат.

Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії приймається не пізніше ніж через 15 днів від дати реєстрації заяви.

Одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду.

Передавання ліцензії іншому суб'єктові підприємницької діяльності або на інше місце торгівлі забороняється.

Порядок отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та порядок здійснення торгівлі регулюється Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постановою КМ України № 493 від 13.05.1996р. та Постановою КМ України № 854 від 30.07.1996р.


Для початку роботи особа, яка має намір здійснювати діяльність бару, має отримати відповідні дозволи СЕС та органу Державного пожежного нагляду.


Система оподаткування при здійсненні господарської діяльності бару.

Як зазначалося вище для здійснення діяльності бару, з урахуванням продажу алкогольних напоїв, суб’єкт господарювання має знаходитись лише на загальній системі оподаткування.

Слід мати на увазі, що згідно з ст. 181.1 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися  як  платник  податку на додану вартість.


4. Діяльність Ресторану.

Для початку роботи особа, яка має намір здійснювати діяльність ресторану, має отримати відповідні дозволи СЕС та органу Державного пожежного нагляду. 


Враховуючи те, що чинним законодавством не встановлені жодні обмеження щодо особи, яка здійснює діяльність ресторану без торгівлі алкогольними напоями та її організаційно-правової форми, цю діяльність може здійснювати як фізична особа-підприємець так й юридична особа. Також відсутні жодні обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування.


Система оподаткування при здійсненні господарської діяльності ресторану.

Особа, яка здійснює діяльність ресторану, може застосовувати загальну систему оподаткування або спрощену. Ось стисла характеристика основних систем оподаткування:

Загальна система:

- дохід – без обмежень;

- працюючі – без обмежень;

- ставка податку – 19% від прибутку;

Слід зазначити, що особа, яка обрала загальну систему оподаткування, не зобов’язана реєструватися як платник ПДВ якщо сума доходу від постачання товарів/послуг за останній рік не перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість). 

Друга група спрощеної системи оподаткування (ФОП):

- дохід – до 1 000 000 гривень на рік;

- працюючі – до 10 осіб;

- ставка податку – близько 220 грн. на місяць;

- сплата податку – до 20 числа поточного місяця;

- звідність – щорічна на протязі 40 днів по закінченню відповідного року.

Слід зазначити, що платники податку на загальній системі оподаткування, при купівлі послуг або товарів у ФОП, які обрали 2-гу групу спрощеної системи оподаткування, не зможуть віднести сплачені ФОП кошти на валові витрати. В даному випадку, це може ускладнити надання цією категорією спрощенців послуг юридичним особам на загальній системі оподаткування. В цьому випадку можливо є доцільним застосувати 3-у групу для ФОП або 4-у групу для юридичних осіб.

Третя група спрощеної системи оподаткування (ФОП):

- дохід – до 3 000 000 гривень на рік;

- працюючі – до 50 осіб;

- ставка податку – 5 % від доходу без ПДВ або 3% з ПДВ;

- сплата податку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал;

- звідність – щоквартальна на протязі 40 днів по закінченню відповідного кварталу. 

Четверта група спрощеної системи оподаткування (юридична особа):

- дохід – до 5 000 000 гривень на рік;

- працюючі – до 50 осіб;

- ставка податку – 5 % від доходу без ПДВ або 3% з ПДВ;

- сплата податку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал;

- звідність – щоквартальна на протязі 40 днів по закінченню відповідного кварталу.

При визначенні оптимальної системи оподаткування, слід здійснити економічний розрахунок діяльності з урахуванням приблизних об’ємів реалізації товарів та послуг при здійсненні господарської діяльності закладу та систему оподаткування контрагентів.

 

5. Схема управління закладом.

Аналізуючи зазначене вище, при визначенні оптимальної схеми здійснення господарської діяльності в закладі, слід врахувати наступне:

1. Слід визначитися з особою, яка буде здійснювати господарську діяльність в закладі.

У випадку, якщо власником є одна особа, доцільно використовувати ФОП так як це значно спрощує фінансові розрахунки готівковими коштами.

У випадку, якщо ж власників закладу декілька й вони бажають юридично оформити свою частку в бізнесі, слід зареєструвати юридичну особу у формі ТОВ з оформленням порядку спільного ведення бізнесу в статутних документах компанії.

2. Слід визначитися з кількістю осіб, які будуть здійснювати господарську діяльність в закладі.

Як зазначалося вище, діяльність бару може здійснювати особа лише на загальній системі оподаткування, тому здійснення діяльності бару та ресторану однією особою може виключно на загальній системі оподаткування.

Якщо ж економічний розрахунок дозволяє зробити висновки про доцільність здійснення діяльності ресторану на спрощеній системі оподаткування, слід зареєструвати декілька осіб, які будуть здійснювати діяльність бару та ресторану окремо. В цьому випадку, між цими особами слід укласти договір про співробітництво з метою урегулювання відносин між собою щодо спільного використання приміщення, спільного обслуговування клієнтів, оплати комунікаційних витрат, тощо.